Згадав мультик про Хортона і свої почуття, коли зла Кенгуру каже йому: "Відмовся від своїх переконань і викинь квітку - тобі за це нічого не буде!". Тоді я подумав, що так просто зробити це: зробити вигляд, типу погодився, покласти квітку у якесь безпечне місце і не нести її аж на Далеку Гору.

Тепер не знаю, що і думати: з одного боку, "дорослі" нещасні тим, що забагато переймаються через дрібниці, з іншого - діти теж переймаються, як на погляд дорослої людини, дрібницями, але вони щасливі... Як же так?